Міністерство розвитку громад та територій України затвердило Зміну № 6 до кошторисних норм України у будівництві. Відповідний наказ приводить чинні кошторисні норми у відповідність до урядових рішень, ухвалених у межах реформування системи ціноутворення у будівництві.
Однією з ключових новацій стало закріплення нового механізму визначення кошторисної заробітної плати під час реалізації будівельних проєктів за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, а також кредитів під державні гарантії.
Нагадаємо, що наприкінці квітня 2026 року Кабінет Міністрів України оновив порядок визначення рівня заробітної плати у складі вартості будівництва. Відтепер за основу береться фактична середня заробітна плата у будівельній галузі конкретного регіону за даними Держстату за попередній рік. До неї застосовується коефіцієнт, який щороку встановлює Уряд.
Для 2026 року передбачено такі коефіцієнти:
– 3 – для регіонів, де середня заробітна плата у будівництві становить менше 13 тис. грн;
– 2 – для регіонів із рівнем зарплати від 13 до 30 тис. грн;
– 1,5 – для регіонів, де середня зарплата перевищує 30 тис. грн.
Очікується, що такий підхід дозволить більш об’єктивно враховувати ситуацію на регіональних ринках праці та формувати реалістичну вартість трудових ресурсів у складі кошторисів.
Зміною № 6 також удосконалено порядок проведення розрахунків за виконані будівельні роботи. Якщо раніше в актах виконаних робіт враховувався лише кошторисний рівень заробітної плати, то тепер передбачено можливість порівняння кошторисної зарплати з фактично виплаченою працівникам, які були залучені до виконання робіт на об’єкті.
Відповідні положення внесені до форм актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про фактичний рівень виплаченої заробітної плати будівельникам. Це має посилити контроль за використанням бюджетних коштів і підвищити прозорість розрахунків між замовниками та підрядниками.
Ще одне важливе нововведення стосується управління ризиками під час реалізації будівельних проєктів. Відтепер до витрат на покриття ризиків усіх учасників будівництва дозволено включати витрати на страхування таких ризиків.
Підрядні організації зможуть враховувати витрати на страхування у складі договірної ціни на підставі комерційних пропозицій страхових компаній та ресурсів, які планується залучати до виконання робіт. Такий механізм має підвищити захищеність учасників будівельного процесу, особливо в умовах воєнного стану та підвищених ризиків реалізації проєктів.
У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що впроваджені зміни сприятимуть більш точному визначенню вартості будівництва, підвищенню прозорості використання публічних коштів та створенню прогнозованих умов для замовників, проєктувальників і підрядних організацій.
Оновлені кошторисні норми безпосередньо впливатимуть на підготовку проєктної документації та проходження експертизи.
У ТОВ «Проексп» зазначають, що оновлення правил формування вартості будівництва потребуватиме більш ретельного обґрунтування кошторисних показників та підтвердження вартості ресурсів. Це сприятиме підвищенню якості проєктної документації та зменшенню кількості зауважень під час проведення експертизи.