Міністерство розвитку громад та територій України продовжує реформу системи ціноутворення у будівництві. Під час зустрічі з представниками антикорупційного та експертного середовища, а також міжнародними партнерами обговорили впровадження Бази даних цін на будівельну продукцію, формування середніх цін і подальші кроки, спрямовані на підвищення прозорості використання публічних коштів у будівництві.
Однією з ключових тем стало обговорення змін до порядку аналізу цін, які мають зробити процедури більш практичними, скоротити адміністративне навантаження на замовників та забезпечити баланс між ефективним контролем і швидкою реалізацією проєктів відбудови.
«Реформа ціноутворення у будівництві є фундаментальною для всієї системи відбудови. Наше завдання – знайти баланс між максимальною прозорістю використання публічних коштів і швидкою реалізацією проєктів, які сьогодні критично важливі для країни. Реформа має не створювати додаткові бар’єри, а навпаки – забезпечити замовникам зрозумілі цифрові інструменти аналізу цін, захистити їх від суб’єктивних претензій контролюючих органів та гарантувати бізнесу прозорі й справедливі правила роботи», – наголосила заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.
Проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів № 1512 підготовлено за результатами консультацій із Держаудитслужбою, обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, Асоціацією міст України, Асоціацією об’єднаних територіальних громад та експертною спільнотою.
Документ уже направлено на погодження центральним органам виконавчої влади, профільним асоціаціям та обласним адміністраціям.
Запропоновані зміни передбачають спрощення процедур аналізу цін насамперед для невеликих будівельних проєктів. Планується встановити поріг у 1,5 млн грн, після якого аналіз цін здійснюватиметься відповідно до вимог постанови № 1512. Якщо вартість об’єкта буде меншою, замовники зможуть самостійно визначати порядок аналізу цін своїми внутрішніми документами.
Це має зменшити бюрократичне навантаження під час реалізації проєктів соціальної інфраструктури, зокрема будівництва та ремонту шкіл, лікарень та інших об’єктів.
Окремий блок змін стосується спрощення підготовки звітів. Передбачається застосування диференційованого підходу до аналізу кошторисних позицій залежно від їхнього впливу на загальну вартість будівництва. Повна перевірка проводитиметься лише для матеріалів, які формують основну частину вартості об’єкта.
Для менш значущих ресурсів застосовуватиметься спрощений механізм, а для малоцінних матеріалів вимоги щодо підтвердження джерел інформації будуть мінімізовані. За оцінками експертів, це дозволить скоротити час підготовки звітів до 80%.ʼ
Також пропонується врегулювати взаємодію із постачальниками будівельної продукції. Зокрема, максимальний строк очікування відповіді на запит щодо цін пропонується обмежити п’ятьма робочими днями.
Якщо відповідь не буде отримана, факт направлення запиту фіксуватиметься в ЄДЕССБ і вважатиметься достатнім підтвердженням обґрунтованості відсутності конкурентних пропозицій. Крім того, офіційні прайс-листи виробників і дані з Бази цін ЄДЕССБ планують прирівняти до комерційних пропозицій.
Проєкт також чіткіше розмежовує відповідальність учасників процесу. Відповідальність за достовірність інформації про статус постачальника нестиме особа, яка подає цінову пропозицію. При цьому замовники та кошторисники не будуть зобов’язані перевіряти ці відомості або вимагати додаткові підтвердні документи.
Для виробників будівельної продукції пропонується визначити, що розміщення інформації у Базі даних цін ЄДЕССБ матиме виключно індикативний характер і не створюватиме зобов’язань щодо продажу продукції за оприлюдненими цінами. Водночас передбачено можливість безоплатного внесення інформації до системи через API, що має сприяти активнішому наповненню державної бази.
Окрему увагу приділено вже реалізованим проєктам. Запропоновані зміни містять перехідні положення, які дозволять уникнути зупинки будівництва або повторного проходження експертизи лише через запровадження нових вимог до електронної звітності. Це забезпечить безперервність реалізації чинних проєктів та поступовий перехід до оновленої системи ціноутворення.
Для будівельної галузі запропоновані зміни можуть стати важливим кроком до спрощення процедур, скорочення адміністративних витрат та підвищення прозорості використання бюджетних коштів. Водночас остаточні правила почнуть діяти після погодження проєкту змін та їх затвердження Кабінетом Міністрів України.