Як повідомила заступниця міністра Наталія Козловська, серед пріоритетів – цифровізація процесів, удосконалення підходів до ціноутворення, нові ДБН для будівельної галузі та формування нових правил.
Одним із ключових напрямів є розвиток Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). У системі планують запровадити платні сервіси для забезпечення стабільної роботи містобудівного кадастру та підвищення якості електронних послуг. Очікується, що це сприятиме зниженню корупційних ризиків і спростить взаємодію між замовниками, проєктувальниками, підрядниками та органами влади.
«Система потребує сталого фінансового ресурсу для розвитку. Саме тому було напрацьовано консолідоване рішення щодо запровадження платних сервісів. Очікуємо, що вже з наступного року ЄДЕССБ зможе розвиватися більш автономно і стабільно», – зазначила Наталія Козловська.
Також триває оновлення вимог до формату містобудівної документації на місцевому рівні для її інтеграції з містобудівним та земельним кадастрами. У цьому контексті розроблено класифікатор об’єктів містобудування.
Ще одним важливим інструментом стане кодифікатор будівельної продукції в межах ЄДЕССБ, який автоматично присвоюватиме коди матеріалам. Це дозволить уникнути дублювання даних, покращити облік та забезпечити узгодженість інформації на всіх етапах реалізації будівельних проєктів.
Паралельно формується єдина база цін на будівельну продукцію. Вона наповнюватиметься інформацією від замовників, підрядників і виробників, а також через інтеграцію з державними інформаційними ресурсами, зокрема системою публічних закупівель, податковими та митними сервісами. Передбачається, що така база сприятиме підвищенню прозорості ціноутворення та конкуренції на ринку.
«Кодифікатор будівельної продукції безпосередньо впливатиме на підходи до ціноутворення. У перспективі це стане єдиною платформою з фіксацією середніх ринкових цін і чіткими правилами їх підтвердження для проєктів, що реалізуються за публічні кошти», – підкреслила заступниця міністра.
Окрему увагу приділено питанням оплати праці у галузі. Розглядається можливість врахування в інвесторській кошторисній документації реального рівня заробітних плат, підтвердженого фактичними виплатами.
Важливим блоком реформ залишається технічне регулювання. Упродовж 2025 року та на початку 2026 року вже затверджено 17 державних будівельних норм, зокрема щодо пожежної безпеки, інклюзивності, проєктування промислових будівель і транспортної інфраструктури. На поточний рік заплановано оновлення ще шести нормативних документів.
Крім того, готуються зміни до законодавства щодо будівельної продукції з урахуванням нових правил Європейського Союзу. Зокрема, передбачається впровадження цифрового паспорта продукції з даними про її характеристики, виробника та екологічний вплив.
Очікується, що комплекс цих рішень сприятиме формуванню більш прозорого та конкурентного ринку будівництва з чіткими правилами для бізнесу та зрозумілими механізмами реалізації проєктів.