У країнах Європейського Союзу питання організації та контролю будівельного інжинірингу розглядається як ключовий елемент забезпечення якості та безпеки будівництва. Одним із прикладів системного підходу є досвід Литовської Республіки, де сформовано чітку модель професійного регулювання діяльності інженерів-консультантів.
Міждержавна гільдія інженерів-консультантів (МГІК) проводить системне дослідження національних практик різних країн щодо оцінки якості послуг інженера-консультанта та формування моделей ціноутворення у сфері інжинірингу. З цією метою гільдія ініціювала звернення до іноземних партнерів у межах професійних мереж EFCA та FIDIC. Основним завданням цієї роботи є впровадження прозорих і збалансованих правил функціонування ринку інженерних послуг у контексті професійної реалізації проєктів з відбудови України.
Важливим етапом дослідження стала відповідь Литовської асоціації інженерно-консалтингових компаній (LPĮA), з якою МГІК співпрацює в межах Меморандуму про взаєморозуміння вже понад 10 років. Отримана інформація дала змогу глибше проаналізувати практики регулювання інжинірингової діяльності в Литві та порівняти їх із підходами, що застосовуються в Україні.
У Литві значна частина функцій регулювання передана професійним об’єднанням. Вони забезпечують сертифікацію фахівців, розроблення стандартів діяльності та контроль дотримання професійної етики. Такий підхід підвищує відповідальність учасників будівельного процесу та сприяє формуванню конкурентного і прозорого ринку інженерних послуг.
Окрему увагу приділяють безперервному професійному розвитку. Інженери-консультанти регулярно підтверджують кваліфікацію, проходять навчання та дотримуються вимог щодо страхування професійної відповідальності. Це дозволяє мінімізувати ризики для замовників і забезпечує стабільну якість реалізації будівельних проєктів.
Європейська практика також передбачає чітке розмежування ролей у будівельному процесі. Інженер-консультант виступає незалежною стороною між замовником і підрядником, здійснює технічний супровід реалізації проєкту, контролює строки, бюджет та відповідність виконаних робіт проєктній документації.
Для України, яка перебуває в умовах масштабної відбудови, такий досвід має прикладне значення. Запровадження сучасних механізмів регулювання інженерної діяльності може сприяти підвищенню якості підготовки та реалізації інфраструктурних і будівельних проєктів, а також посиленню довіри інвесторів до галузі.