У час, коли Росія дедалі частіше застосовує дрони-камікадзе з посиленою бойовою частиною, ризики для цивільного населення зростають щодня. Як захистити себе під час повітряної тривоги, що робити у разі завалів чи пожежі, хто відповідальний за безпеку будинків і як впроваджувати ізраїльський досвід посилених кімнат – про це в інтерв’ю програмі «Сьогодні PRO» Чорноморської ТРК розповів Віктор Лещинський, доктор юридичних наук, президент Національного експертно-будівельного альянсу України.
Бесідувала Марина Ступак
– Пане Вікторе, сьогодні ми бачимо, що дрони почали літати нижче, ніж раніше. Це викликає занепокоєння у мешканців вищих поверхів. Чи є поверхи, які можна вважати безпечнішими?
– Такої чіткої градації, на жаль, не існує. Зміна висоти польоту дронів пояснюється спробою уникнути виявлення радарами та системами РЕБ. Вони можуть бути збиті над будь-яким районом – і уламки падають як на багатоповерхівки, так і на приватні будинки. Загроза однакова для всіх типів забудови.
– Але чи є все ж райони чи типи будівель, які частіше потрапляють під удари?
– Частіше уражень зазнають щільно забудовані райони з багатоповерхівками, де проживає велика кількість людей. У випадку влучання або навіть збиття дрону уламки можуть пошкодити будівлю та спричинити жертви.
– Як реагують люди під час тривоги, і що ви порадите робити у таких ситуаціях?
– На жаль, багато хто ігнорує сигнали повітряної тривоги й не спускається в укриття. Але саме укриття – це найкращий захист. Правило двох стін (коли людина ховається у ванній кімнаті чи коридорі без вікон) вже не гарантує безпеки, особливо якщо використовуються термобаричні заряди. Потрібно максимально відповідально ставитися до сигналів тривоги й знати, де розташоване найближче укриття.
– У мережі є приклади ізраїльського досвіду, де квартири обладнані посиленими кімнатами. Наскільки це можливо в Україні?
– Це дуже ефективна практика. В Ізраїлі навіть дитячі кімнати проектують як укриття. У нас такі капсульні конструкції – рідкість. В Україні акцент робиться на загальні укриття, часто це підземні паркінги або укриття подвійного призначення. Однак у майбутньому варто було б вивчати іноземний досвід і впроваджувати подібні рішення в новому будівництві.
– Як звичайним людям підготуватися до найгіршого сценарію, наприклад, влучання дрону в будинок?
– Перш за все, потрібно мати тривожну валізку. В ній мають бути аптечка, документи, резервні копії документів (бажано – в електронному вигляді), вогнегасник, засоби першої допомоги, свисток або інший пристрій для подання сигналу, якщо ви опинитесь під завалами. Маленькі вогнегасники зручні й не займають багато місця. Варто також знати базові навички надання домедичної допомоги.
– Якщо людина потрапила під завали, що їй варто робити?
– По-перше – зберігати спокій. Якщо є можливість подати звуковий сигнал – зробіть це. Свисток, удари по трубах або інші дії, які допоможуть рятувальникам вас знайти. Якщо поранення незначні – намагайтесь вивільнити кінцівки. Якщо поряд є інші люди, які поранені сильніше – за можливості допоможіть їм.
– А якщо сталася пожежа, і немає можливості вийти з квартири?
– У такому разі треба максимально унеможливити поширення диму – щільно закрити двері, закрити вентиляційні отвори мокрою тканиною. І, звісно, викликати допомогу. А ще – дуже важливо, щоб у будинках був вільний доступ для пожежної техніки. Це пряма вимога нормативів. Якщо доступ заблоковано – це грубе порушення, і відповідальність за це несе балансоутримувач будівлі.
– Яка роль ДСНС у контролі за дотриманням норм пожежної безпеки?
– ДСНС – єдиний контролюючий орган у цій сфері. Саме він має перевіряти об’єкти на відповідність вимогам. Але через воєнний стан зараз діє мораторій на планові перевірки. Тому, на жаль, іноді ми бачимо порушення: закриті евакуаційні виходи, несправні системи пожежогасіння тощо.
– А що щодо відповідальності керуючих компаній та мешканців?
– Мешканець відповідає за свою квартиру. А експлуатуюча компанія – за весь будинок. Якщо вона не виконує своїх обов’язків, це може призвести до трагічних наслідків. ОСББ зазвичай більш відповідально підходять до обслуговування – там сучасніші будинки, системи безпеки працюють краще. Найвразливіші – це будинки старого житлового фонду. Там часто не вистачає коштів навіть на поточні ремонти, не кажучи вже про модернізацію систем пожежної безпеки.
Найголовніше – не зневажати небезпекою, готуватися до неї і робити все, що від нас залежить, аби зберегти життя.