У продовженні розмови з президентом Національного експертно-будівельного альянсу України, доктором наук Віктором Лещинським – про трансформацію контролю в галузі, ефективність перевірок та реальну відповідальність.
(Перша частина інтерв’ю за посиланням)
Контроль як інструмент, а не самоціль
«Коли ми говоримо про будівництво, особливо об’єктів за бюджетні кошти, контроль – це не просто бюрократична формальність. Це – запобіжник. Але він має працювати як система, а не як каральний інструмент», – наголошує Віктор Лещинський.
За його словами, колишня система архітектурно-будівельного контролю – це було щось на кшталт «монстра», який асоціювався з корупцією. Зараз структура реформована, а фахівці проходять перевірку й навчання.
Нові обличчя та нова якість
«Ми бачимо, що багато нових посадовців справді починають працювати професійно. Зрозуміло, не все ідеально. Але в більшості випадків уже немає відчуття тотального «кришування» або «вибіркового нагляду». Це вже великий прогрес».
Виконавці під мікроскопом: добре чи погано?
Будівельна сфера – на виду. І коли відбувається навіть незначне порушення, воно швидко стає публічним. Але, як каже Віктор Лещинський, далеко не завжди такий «мікроскоп» об’єктивний:
«У нас є тенденція – якщо вже когось перевіряють, то шукають не істину, а винного. А треба, щоб контроль був фаховим, а не політичним чи піарним».
Контроль за укриттями: не для преси
Особливу увагу експерт звертає на ситуацію з перевірками укриттів та фортифікаційних об’єктів:
«Ці об’єкти не повинні бути в полі зору випадкових людей. Доступ до інформації має бути лише в тих, хто має відповідні допуски. І контролювати такі об’єкти повинні лише спеціальні державні органи – із залученням експертів, які знають технологію і несуть відповідальність за свої висновки».
Якою має бути ідеальна модель?
На думку Віктора Лещинського, Україні потрібно формувати власну систему будівельного нагляду – не просто копіювати європейський досвід, а враховувати українські реалії та виклики. Ключові принципи такої моделі:
– чіткий розподіл повноважень між замовником, проєктантом і контролюючими органами;
– відповідальність кожного учасника з чітко визначеними юридичними наслідками;
– обов’язкова фінансова й страхова участь третіх сторін – страхових компаній, аудиторів;
– прозорі, але обмежені механізми доступу до стратегічної інформації, щоб поєднати контроль і безпеку.
Тільки така система здатна гарантувати якість робіт, справедливий розподіл відповідальності та високий рівень довіри до галузі.
Контроль – це довіра, помножена на відповідальність
«Контроль – це не покарання, це підтвердження відповідності. Якщо ми хочемо чесного будівництва, ми повинні побудувати чесну систему контролю – не гібридну, не ручну, а професійну», – підсумовує відомий експерт.