Олександр Непомнящий, президент Міждержавної гільдії інженерів-консультантів, доктор наук з державного управління, опублікував на порталі Decentralization аналітичну статтю, присвячену проблемі так званого «страху підпису» у будівельних та відновлювальних проєктах українських громад.
У матеріалі проаналізовано причини, через які замовники на місцевому рівні уникають підписання проєктної, кошторисної та виконавчої документації під час реалізації інфраструктурних проєктів. Публікація безумовно заслуговує на увагу фахівців у сфері будівництва, управління та публічних фінансів.
Нижче наводимо текст статті без купюр.
«В українських громадах дедалі частіше говорять про «страх підпису» – ситуацію, коли керівники закладів, розпорядники бюджетних коштів або голови громад бояться брати участь у будівельних проєктах і підписувати відповідні документи.
Цей страх особливо загострився в період відбудови, коли кількість проєктів зросла, а увага контролюючих органів, донорів і громадськості стала максимально пильною. Кожна підписана довідка або кошторис тепер може стати приводом для аудиту, перевірки чи навіть кримінальної відповідальності.
Важливо розуміти: у більшості випадків ідеться не про корупційні наміри чи бажання наживи. Причина значно простіша й водночас системніша – на замовників покладена відповідальність за технічно складні рішення, у яких вони не мають фахової підготовки. Керівник школи, лікарні чи комунального підприємства не є інженером-будівельником або кошторисником, але саме він змушений ухвалювати рішення з інженерними, фінансовими та організаційними наслідками та нести за них персональну відповідальність.
У такій моделі навіть добросовісний замовник опиняється в зоні підвищеного ризику. Формально, він підписує документи, зміст яких не завжди може професійно оцінити. Помилка в технічному рішенні, невірно складений кошторис або недоліки проєктної документації з часом легко перетворюються на адміністративну або кримінальну відповідальність.
Тому з’являється надмірна обережність, затягування процесів або повна відмова брати участь у відновлювальних проєктах.
І цей обумовлений «страх підпису» є не проблемою конкретних людей, а симптомом глибшої системної прогалини. Йдеться про відсутність у проєктах чітко визначеної професійної ролі, яка б забезпечувала управління процесом, пояснення технічних рішень і зниження ризиків для замовника.
Поки ця прогалина не буде усвідомлена й врегульована, «страх підпису» залишатиметься системним викликом для українських громад. Але про це ми поговоримо трішки згодом. А зараз просто прислухайтесь до себе, чи вам, як замовнику, страшно підписувати папери?»
ТОВ «Проексп» дякує професору Олександру Непомнящому за фаховий і принциповий погляд на одну з ключових проблем сучасної будівельної галузі.