Будівельна галузь України поступово відновлюється, проте її розвиток стримують дефіцит кваліфікованих кадрів, бюрократія та корупційні ризики. Про це заявила голова Комітету Верховної Ради з питань регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, посилаючись на дослідження «Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці?», проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
За її словами, до 2022 року валова додана вартість у будівництві зростала на понад 20% щороку завдяки державним програмам, зокрема «Великому будівництву». Водночас у перший рік великої війни показник скоротився більш ніж на 60%. Відновлення почалося у 2023–2024 роках – насамперед завдяки проєктам з реконструкції, захисту та фортифікації.
Освітній розрив і дефіцит фахівців
За словами депутатки, нині система професійної та вищої освіти не відповідає потребам ринку:
«Є суттєвий дефіцит за фактично всіма професійними групами – особливо проєктантів, сертифікованих архітекторів і інженерів. А рівень оплати не відповідає високій відповідальності».
Шуляк зазначила, що ускладнена система сертифікації, застарілі освітні програми й брак викладачів формують розрив між «старою школою» та молодими спеціалістами, які не бачать перспектив у галузі.
Бюрократія та корупція в дозвільній системі
Серйозним гальмом розвитку будівельного сектору залишається корупційна складова. Найбільш проблемними є містобудівні умови та обмеження, отримання яких часто залежить від «домовленостей». До цього додаються складність підключення до мереж, дублювання норм і відсутність сучасної містобудівної документації.
«Містобудівні умови перетворилися на квиток із ціною в мільйони доларів. Монополії в сертифікації, приєднанні до мереж, дозволах – це бетон, у якому застигає конкуренція. Автоматизація, цифровізація та BIM-технології мають стати антисептиком для корупції», – наголосила парламентарка.
Цифровізація як антикорупційний інструмент
На думку Шуляк, впровадження автоматичних перевірок, відкритих кадастрів і цифрових моделей об’єктів дозволить зробити процеси прозорими, а кожного учасника – відповідальним.
«Там, де є персональна відповідальність, корупція втрачає анонімність», – підсумувала вона.
Подальша цифровізація, запровадження BIM-технологій і модернізація освітньої системи можуть стати ключовими чинниками оновлення українського будівництва.