21 січня 2026 року в Дніпрі відбулася робоча зустріч представників проєктних підприємств і організацій Дніпропетровської області, ініційована президентом Національної спілки проєктної справи, доктором юридичних наук Віктором Лещинським.
У фокусі обговорення – розвиток саморегуляції ринку як практичного механізму підвищення якості проєктної діяльності. Подібні зустрічі найближчим часом планується провести й в інших регіонах України як частину системного діалогу з професійною спільнотою.
СИСТЕМНИЙ ДІАЛОГ І ЯКІСТЬ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Якість проєктної документації в українських реаліях давно вийшла за межі суто професійної дискусії. Вона безпосередньо впливає на безпеку будівництва, вартість об’єктів, сталість інвестиційних рішень і довіру замовників до проєктного ринку загалом.
Саме тому питання стандартів, відповідальності та правил роботи дедалі частіше переходять у площину інституційних рішень.
Зустріч пройшла на базі Державного підприємства «Дніпровський проєктний інститут» з можливістю онлайн-участі. Формат був робочим – без декларацій і загальних гасел. Учасники зосередилися на аналізі системних проблем проєктного ринку, ризиків для якості документації та практичних шляхів їх подолання.
САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА СТАНДАРТІВ
Віктор Лещинський окреслив базову логіку, навколо якої сьогодні об’єднується професійна спільнота. Саморегуляція має стати не формальною надбудовою, а інструментом відповідальності та внутрішнього контролю якості. Йдеться не лише про дотримання стандартів, а про готовність проєктних організацій відповідати за результат у довгостроковій перспективі.
У цьому контексті обговорювалися підходи до взаємодії із замовниками та необхідність поступового підвищення вимог до проєктної документації не лише у великих містах, а й у регіонах. Такий процес має враховувати місцеві умови, кадрові можливості та наявну практику, але не може відкладатися безстроково.
Окремим блоком прозвучала тема ціноутворення на проєктні роботи. Учасники констатували, що чинна система розрахунків у багатьох випадках ґрунтується на застарілих підходах. Це створює дисбаланс між очікуваннями замовників і реальними витратами виконавців, а також прямо впливає на якість проєктних рішень і розподіл відповідальності між сторонами.
Підкреслено, що точкові коригування через експертну взаємодію з органами влади можуть частково знімати напругу, але не замінюють системних змін. Для цього необхідна консолідована позиція професійного середовища, здатна формувати правила роботи на ринку, а не лише реагувати на їх наслідки.
ЗМІНА ПАРАДИГМИ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ФОРМАТ РОБОТИ
Віктор Лещинський звернув увагу на роль НСПС як платформи для публічного діалогу та професійної комунікації. Можливість формувати спільну позицію й доносити її через медіа та експертне середовище дозволяє впливати на процеси комплексно, без адміністративного тиску.
Водночас наголошувалося, що розвиток саморегуляції розглядається як поетапний процес із урахуванням регіональної специфіки та реального стану ринку. Такий підхід знижує ризики хаотичних змін і створює умови для керованого розвитку проєктної галузі.
Фактично учасники зустрічі говорили про зміну парадигми – від індивідуального виживання компаній до формування спільних правил і стандартів. Саме в цьому контексті прозвучала позиція директора Державного підприємства «Дніпровський проєктний інститут» Дмитра Легези, який звернув увагу на практичні правові та економічні виклики, з якими щоденно стикаються проєктні організації.
Про відповідальність і стандарти як основу довіри до проєктної діяльності говорив і директор ТОВ «УКРАВІАПРОЕКТ» Андрій Фіалковський. За його словами, без дієвих механізмів саморегулювання неможливо забезпечити сталий розвиток проєктної справи, особливо в умовах післявоєнного відновлення та реалізації масштабних інфраструктурних завдань.
У робочій зустрічі також взяли участь представники регіональних проєктних організацій, зокрема з Кривого Рогу та Дніпра, а також фахівці й радники ДП «Дніпровський проєктний інститут». Обговорення показало наявність спільного запиту на системні зміни та професійну координацію.
НСПС формує регіональний формат роботи не як формальну структуру, а як практичний інструмент професійної комунікації, вироблення узгоджених позицій і реального впливу на якість проєктної діяльності.