Перед повномасштабним вторгненням Верховна Рада ухвалила вимогу для місцевих рад розробити плани просторового розвитку територій. Без цих документів громади не могли виділяти землю під будівництво чи залучати інвестиції.
У реальності лише дві громади підготували відповідні плани. Для решти війна зробила виконання завдання практично неможливим. У результаті з 1 січня 2025 року велика кількість ділянок виявилася «замороженою», а будівництво нового житла й інфраструктури фактично зупинилося.
У чому причина
Закон №711-IX запровадив новий вид документації – просторові плани розвитку. Водночас він дозволяв тимчасово використовувати детальні плани територій (ДПТ), але тільки до 1 січня 2025 року. Коли цей перехідний період закінчився, а громади не встигли підготувати нові документи, вся система опинилася в глухому куті.
Місцева влада пояснює: дані державного рівня застарілі, розробка комплексних планів є надзвичайно дорогою, а в багатьох дотаційних громадах просто відсутні ресурси.
Позиція бізнесу
Девелопери й будівельні компанії називають ситуацію критичною. Заморожені інвестиції, втрата робочих місць і доходів місцевих бюджетів. Показовим є приклад компанії, яка вклала понад 1,5 млрд грн у ревіталізацію заводу «Більшовик», але через відсутність нової документації проєкт опинився в підвішеному стані.
Європейський досвід
У багатьох країнах ЄС застосовують гнучкі інструменти:
– у Німеччині муніципалітет може ухвалити окремий план під конкретний проєкт;
– у Швеції загальні плани є рекомендаційними, а обов’язковість мають детальні документи;
– у Нідерландах практикують точкові плани («поштової марки»), що дозволяють швидко реалізувати інвестиції.
Такі механізми дають змогу уникати блокування розвитку міст.
Чи є рішення?
5 серпня Президент підписав Закон №9549 (4321-IX), який відтермінував реформу до 2028 року. Це компроміс, який дозволяє уникнути колапсу. Проте закон потребує підзаконних актів. Постанова уряду з відповідними змінами вже зареєстрована, і саме від її ухвалення залежить реальний запуск будівництва.
Позиція експерта
Президент Національного експертно-будівельного альянсу України (НЕБАУ), доктор юридичних наук Віктор Лещинський висловив занепокоєння будівельної спільноти щодо ситуації, що склалася.
«Будівництво у країні не може залишатися на паузі. Держава має надати громадам та інвесторам інструменти гнучкого планування, а фундаментом відновлення повинна стати якісна експертиза проєктної документації. Це гарантія безпеки, прозорості й сучасних стандартів», – наголосив провідний експерт.
Фахівці ТОВ «Проексп» підкреслюють: навіть за наявності відстрочки ключовим залишається питання якісної експертизи проєктної документації. Саме вона забезпечує безпеку та відповідність об’єктів сучасним стандартам.