Важливою складовою комплексної експертизи проєктів будівництва є екологічна експертиза, яка спрямована на прогнозування і запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей.
Сьогодні наша розмова з провідним будівельним експертом ТОВ «Проексп» Наталією Савіцькою.
Звісно ж саме поняття «екологічна експертиза» досить многогранне і в рамках одного інтерв’ю неможливо розкрити всі аспекти роботи експерта, але деякі питання спробуємо обговорити.
Марина Бутейко
– Наталія Володимирівна, як би ви окреслили головне завдання екологічної експертизи?
– Говорячи академічною мовою, це визначення ступеню екологічного ризику і небезпеки впливу проєкту будівництва та підготовка на цій основі об’єктивних, обґрунтованих висновків.
Професійна діяльність експерта дуже регламентована, і його завдання – з’ясувати, чи «вписується» наданий проєкт в діючий норматив. Для цього враховується існуючий сумарний вплив на даній території, наприклад, для визначення майбутнього впливу на повітряне середовище, береться фонова концентрація викидів, яка на даний момент є навколо об’єкту будівництва, і за допомогою калькуляції «існуючі» + «теоретичні» виводяться прогнозовані значення викидів, які будуть після запуску об’єкту.
Якщо ці значення нижче за норматив, то все добре, якщо ж ні – треба вносити правки в проєкт. Норматив – це точка гранично допустимої концентрації (в даному випадку), яка чітко прописана.
– Екологічна ситуація, наприклад, в містах-мільйонниках, не проста, там дотримуються цих нормативів?
– На жаль, дуже складна. Фонова концентрація діоксиду азоту майже у всіх містах-мільйонниках вже перевищує гранично допустиму концентрацію. Діоксид азоту виділяється при усіх процесах горіння, у тому числі у двигунах внутрішнього згорання.
У нас нормуються і періодично контролюються викиди стаціонарних джерел, наприклад котелень, а викиди пересувних, наприклад автотранспорту – ні, вони регламентовані при випуску авто з конвеєра. Викид котельні здійснюється за допомогою високої труби, так досягається його розсіювання до нормативних значень, а у викидів автомобілів – приземне розсіювання, вихлопна труба розташована в зоні дихання людей. Тому суттєва концентрація авто, наприклад в корках, коли вони стоять або ледь ідуть, і всі дружно димлять, вкрай шкідлива і для довкілля, і для населення.
Особливість сучасної житлової забудови – спряженість житлових комплексів з активним використанням автомобільного транспорту. А більшість викидів спричинені не діяльністю промисловості, а саме роботою автотранспорту. Всюди, де вимірюються концентрації викидів, висновок один: чим ближче до вас дорога, тим гірше якість повітря. Всі ми це відчуваємо, просто гуляючи вулицями наших міст.
– А які взагалі вимоги до розміщення автотранспорту у дворах багатоквартирних будинків?
– В кожному проєкті житлового будівництва передбачається певна кількість паркувальних місць у залежності від кількості мешканців, а відстань від відкритої стоянки до вікон житла залежить від величини стоянки.
Перевага при проектуванні надається підземним паркінгам, але без суворих зобов’язань, однак якщо ви хочете розмістити паркінг загальним масивом, понад 100 авто на площі понад гектар – на поверхні, не підземний – то це бажання доведеться узгоджувати з представниками держави і громадськості через процедуру оцінки впливу на довкілля.
Для підземного чи багаторівневого паркінгу такої вимоги немає.
Це зроблено для того, щоб «розгрузити» вулиці, але…Проблема загальної кількості машин в містах досить гостра, і до неї поки що мало уваги. Більшість країн світу приходять до висновку, що в межах великих міст небажана значна концентрація транспорту, там регламентують вік авто, що використовуються, вимагають наявності каталізаторів, що знижують викид.
Довідково:
В Україні зареєстровано майже 10 мільйонів легкових авто. Більшість з них перебувають далеко не в найкращому технічному стані. Так, майже 30% автомобілів «набігали» 30 і більше років і 50% мають вік від 10 до 30 років. При цьому 15% активної частини авторинку України – це ще автомобілі «родом» з СРСР.

