Кабінет Міністрів України розподілив 35 млрд грн на реалізацію Планів стійкості, а Мінрозвитку одночасно визначило ключові напрями роботи на 2026–2027 роки. Разом ці рішення формують новий масштаб державного замовлення у сфері захисту критичної інфраструктури, логістики, житлово-комунального господарства та відбудови.
За інформацією Уряду, кошти в межах Планів стійкості спрямують насамперед на захист енергетичних об’єктів і критичної інфраструктури, а також на розгортання резервних джерел теплопостачання. Відповідні заходи визначені за результатами аудиту та потребують невідкладного фінансування.
Роботи із захисту інфраструктури вже тривають. Із квітня на їх реалізацію було спрямовано ще 27,6 млрд грн із резервного фонду державного бюджету. Таким чином, захист енергетичних і критичних об’єктів залишається одним із найбільших напрямів державного фінансування у другій половині 2026 року.
Для будівельного ринку це означає значний обсяг проєктних, інженерних і будівельних робіт. Йдеться про захисні споруди, модернізацію систем теплопостачання, резервну генерацію, реконструкцію інженерних мереж та інші рішення, необхідні для безперебійної роботи громад в умовах воєнних загроз.
Паралельно Мінрозвитку представило пріоритети, передбачені Планом дій Уряду на 2026–2027 роки. Один із ключових напрямів – перехід від відновлення окремих об’єктів до єдиної державної політики відбудови.
Міністерство планує сформувати єдині підходи до управління відновленням та запровадити методику оцінки результатів відбудови об’єктів, регіонів і країни загалом. Серед базових принципів визначені людиноцентричність, інклюзивність та енергоефективність.
Окремий акцент зроблено на залученні приватного капіталу. Загалом у 2026–2027 роках Мінрозвитку планує залучити близько 2 млрд євро міжнародного фінансування та технічної допомоги для реалізації проєктів у транспортній, комунальній та інших інфраструктурних сферах.
Для замовників і громад це означає підвищення вимог до якості підготовки проєктів. У пріоритеті будуть об’єкти, для яких визначені джерела фінансування, підготовлена проєктна документація, обґрунтована кошторисна вартість, враховані вимоги щодо енергоефективності, безбар’єрності та стійкості до кризових ситуацій.
Для проєктних, експертних та будівельних організацій такі рішення формують довгостроковий портфель робіт. Водночас масштаб фінансування підвищує вимоги до якості технічних рішень та контролю вартості будівництва.