Україна поступово змінює підхід до формування державних будівельних норм. Замість надмірно деталізованих приписів, які визначають конкретний спосіб виконання тієї чи іншої вимоги, нормативна система дедалі більше орієнтується на параметричний метод – встановлення обов’язкового результату з можливістю вибору технічного рішення.
Про це повідомила заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, коментуючи подальше реформування системи будівельних норм.
За її словами, сучасні ДБН мають гарантувати безпеку, надійність, довговічність, енергоефективність та інші ключові характеристики об’єкта, водночас не обмежуючи застосування нових матеріалів, технологій та інженерних рішень.
Саме такий принцип лежить в основі параметричного нормування: норматив визначає, якого результату необхідно досягти, але не встановлює єдиний обов’язковий спосіб його досягнення. Для архітекторів, інженерів та проєктувальників це означає більше можливостей для вибору рішень, але водночас і вищу відповідальність за їх технічне обґрунтування.
ЗА П’ЯТЬ РОКІВ ОНОВЛЕНО ПОНАД 60 ДБН
За даними Наталії Козловської, протягом останніх п’яти років в Україні затверджено 63 нових державних будівельних норми та зміни до чинних документів.
Оновлення охопили житлові та громадські будівлі, інженерно-транспортну інфраструктуру, просторове планування, склад проєктної документації, будівельні конструкції, виробничі об’єкти, інженерні системи, пожежну безпеку та санітарно-екологічні вимоги.
Ключова тенденція – поступова відмова від підходу, за якого нормативи максимально детально визначають конструкцію та планування об’єкта. Натомість більша увага приділяється функціональному призначенню будівлі, вимогам безпеки та потребам її користувачів.
БЕЗПЕКА, УКРИТТЯ ТА ДОСТУПНІСТЬ СТАЮТЬ БАЗОВИМИ ВИМОГАМИ
Одним із важливих напрямів оновлення нормативної бази стали вимоги до захисних споруд цивільного захисту.
З 1 листопада 2023 року діють нові ДБН щодо захисних споруд, які враховують ризики ракетних та безпілотних атак, необхідність захисту від ударної хвилі й уламків, а також особливості використання укриттів у житлових, освітніх, медичних і громадських будівлях.
Окремо передбачено ширше застосування споруд подвійного призначення. У звичайних умовах такі приміщення можуть використовуватися за основним функціональним призначенням, а у разі загрози – як укриття.
Паралельно переглядаються вимоги до безбар’єрності та доступності. Оновлення стосуються житлових і громадських будівель, а також закладів соціального захисту.
НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ЛІКАРЕНЬ І ДИТСАДКІВ
Параметричний підхід уже застосовується при оновленні норм для окремих типів будівель.
Зокрема, сучасні ДБН для закладів охорони здоров’я передбачають одно- і двомісні палати, доступні санітарні приміщення, спеціальні вимоги до різних форматів хірургічної допомоги, інклюзивність і можливість розміщення медичних приміщень у спорудах цивільного захисту.
Нові норми для закладів дошкільної освіти також передбачають більш гнучкий підхід до планування. Частина приміщень може використовуватися для кількох функцій, а необхідна площа визначається з урахуванням фактичної кількості дітей.
Спрощено також вимоги до невеликих дитсадків, що розширює можливості їх розміщення у житлових і громадських будівлях, а також при підприємствах та установах.
НАСТУПНИЙ ЕТАП – ЄВРОКОДИ
Подальше реформування системи будівельного нормування передбачає наближення українських вимог до європейської практики.
Окремим напрямом стане перехід до Єврокодів та формування єдиного європейського технічного простору у сфері проєктування і будівництва. Крім того, триває робота над новою редакцією ДБН з пожежної безпеки.
Для проєктних та експертних організацій ці зміни означають поступове зростання ролі професійного технічного обґрунтування. За умов параметричного нормування важливим стає не лише формальне дотримання конкретного пункту нормативу, а й підтвердження того, що запропоноване рішення забезпечує необхідний рівень безпеки, надійності та якості.